Вітчизняний ринок представлений такими маркетинговими групами:
-сичужні,
-плавлені сири.

Сичужні сири розподіляються на: тверді й напівтверді сири, свіжі та розсільні сири, м'які сири та інші, а також сирні тверді продукти.

Група плавлених сирів розподіляється за такими видами як: плавлені сири та сирні плавлені продукти.

В Україні 12 великих підприємств виробляють 60 % сиру та сирної продукції (108 тис. т), 87 молочних підприємств середньої потужності – 50 тис. т сиру і сирної продукції, що становить 28 % від загального обсягу виробництва. Решта – 22 тис. т (12 %), продукції виробляють малі підприємства.

У списку лідерів молочної галузі не тільки українські переробники молока, але і транснаціональні компанії, у яких є виробництво в Україні. Учасників рейтингу ранжирували за обсягом чистого доходу, отриманого в 2015 році. У випадку з міжнародними компаніями враховувався тільки український бізнес.

Імпорт сирів в Україну до 2010 р. був практично непомітний. Проте, ситуація змінилася, і в 2010 – 2011 р., імпорт різко виріс – в 4,3 рази. Це пов'язано з проблемами на ринку молока, що викликало зростання цін практично на всю молочну продукцію в Україні. Цим скористалися іноземні виробники, побачивши в Україні перспективний ринок збуту своєї продукції. Значна частка імпортованого сирного потоку припадала на російських і польських виробників. Крім того, сир в Україну ввозять з Німеччини, Італії, Франції, Нідерландів. Якщо у 2010 році основним постачальником сирів була РФ, яка займала 61 % у структурі імпорту, то вже 2013 року – лише 18,9 %.
Фактичні обсяги імпорту з РФ зменшилися на 53 %, до 3,7 тис. т.

Так, як обсяги імпорту сирів із Республіки Білорусь (РБ) зросли у 6,6 раза, до 1,1 тис. т, що призвело до збільшення частки Білорусі у структурі українського імпорту з 2 % – у 2010 р., до 6 % – у 2013 р. Суттєва кількість білоруської молочної продукції, ціни на яку має значний резерв для зниження, збільшує можливості роздрібних мереж торгувати молочними продуктами з РБ та примушувати вітчизняних виробників знижувати ціни.

«Вперше з 2013 року в країні, нехай ненабагато, але зросло споживання населенням молочних продуктів у тоннах. Причому по всій основній номенклатурі. По сирах, по молоку, по кисломолочної продукції та продукції цільномолочки. Це вселяє обережний оптимізм. Хочеться вірити, що найгірше для нашого сегмента ринку позаду»

Згідно з даними Державної митної служби, у квітні 2018 року експортний обсяг сирів всіх видів у грошовому еквіваленті склав 3,674 млн USD, що на 9,2% перевищує вартість експорту за аналогічний місяць попереднього року.
За період січень-квітень 2018 року експортні поставки з України зросли на 20,4% до 17,61 тис. т.
(Нагадаємо, що у 2017 році експорт сирів з України склав 9,072 тис. т.).

Імпортний обсяг цього сегменту продукції у 1,5 рази переважає експортний.
У квітні 2018 року до України було завезено сирів загальною вартістю близько 5,305 млн USD. Загальна вартість імпорту за період січень-квітень становила 19,743 млн USD та демонструє приріст на 28,4 % до 29,42 тис. т.

За останні чотири роки український ринок сиру кардинально змінився. Але, на відміну від змін періоду 2014-2016 років, останнім часом на ринку відзначається певна стабілізація.

Експерти вважають, що кризу українського сироварного бізнесу вже подолано, а перспектива його успішного розвитку цілком імовірна.

Виробництво сирів далі знижуватися не буде. Втрати зовнішніх ринків сиру в значній мірі вдалося компенсувати за рахунок реалізації сирних продуктів. З'явилася надія на зростання споживання сирів в країні.

Тому українські сировари повинні орієнтуватися, перш за все, на внутрішній ринок. Він, на жаль, не «гумовий», і в умовах слабкого купівельного попиту нарощувати продажі можна тільки за рахунок частки конкурентів.
Необхідно постійно інвестувати у виробництво і маркетинг.

Однак разом з тим сироварам рекомендують підвищувати і якість виробленого продукту.